З давніх-давен українці називали Петрівкою один з чотирьох православних постів, що розпочинався за тиждень після Трійці та завершувався 12 липня на Святих верховних апостолів Петра та Павла.
Петрів піст не такий строгий, як великодній, адже за винятком середи та п'ятниці, дозволялося вживати в їжу рибу, бо, мовляв, сам Петро рибалкою був, повідомляє у фейсбук спільнота "Скарби України".
Також не дуже зважали й на інші постові застороги: молодь продовжувала збиратися на вулицю, як ледь стемніє, де коротала дозвілля піснями та танцями. Основною метою таких посиденьок був пошук майбутнього чоловіка чи дружини.

Картина, Микола Пимоненко "Збирання сіна в Україні" 1907
Картина, Микола Пимоненко "Збирання сіна в Україні" 1907

Особливо переймалися дівчата, чия роль в цьому процесі була радше пасивною. Їх хвилювання та очікування знаходили втілення в особливих піснях петрівчаного періоду – петрівках. В народі кажуть, що петрівки - суто дівочі календарні пісні. Здебільшого ліричні, вони присвячені темі кохання, шлюбу, стосунків зі свекрухою тощо. За своїми структурою та настроєм петрівчані пісні майже ідентичні купальським:
Петрівочка – мала ніченька,
Не виспалась наша дівочка.
Череду гнала – задрімала,
Об пеньки ноги позбивала.
Об пеньки ноги позбивала,
Об суху грушу вийняла душу.
Об суху грушу вийняла душу,
А на льоночок роса впала.
А на льоночок роса впала,
Чом ти, льоночок, не стелисся?
Чом ти, Іванко, не женисся?
Чом ти, Іванко, не женисся?
А на кого ти надіїся?
А на кого ти надіїся?
– Я на батенька розсердився,
Я на матінку розгнівався.
А сам на себе надіявся.
(с. Мечникове Дворічанського району)
Для сільських родин петрівки - час напруженої праці, адже саме на цей період припадає косовиця. До роботи ставали рано, ще до схід сонця, поки було не так спекотно. Косили гуртом, йдучи один за одним. Цікаво, що здатність молодого хлопця виконувати цю вкрай виснажливу роботу нарівні з дорослими чоловіками часто була ознакою його соціальної зрілості.
Жінкам та дівчатам діставалася роль "гребців", а ще нестріляним парубкам – "копильщиків". Пісні, що виконувалися під час сінокосу, вельми подібні до жнивних та буряшних. Коротенькі, бадьорі, летіли вони понад луками від одного гурту до іншого, перемежовуючись веселим сміхом.

Нагадаємо, що у сквері імені Кузьми Скрябіна, що поблизу обласної філармонії у Хмельницькому, з'явилася оригінальна локація-мурал на згадку про відомого співака.

Як повідомляв портал Знай.uа, львів'янам показали, як одягалися жінки у 50-их роках XX століття. На фото видно, як жінка одягнена в елегантне пальто зі стильним коміром.

Також Знай.uа писав, львів'ян впустили на галицьке весілля 50 років тому: "Часи важкі, зате почуття справжні"

Популярні новини зараз

Самотня Алла Мазур "заблукала" між двома красунчиками: "Не вдається за когось одного"

Ведучий "Холостячки" Григорій Решетник розповів про щастя в 38-й День народження: "Як у найкращих фільмах"

Бетмен посадив Людину-павука на пляшку: такого навіть Супермен не витримає

Перша дружина Арсена Мірзояна затьмарила Тоню Матвієнко - палка руденька на підборах

Показати ще