В Українській міфології існує чимало негативних персонажів. Це й мавка й чугайстер і упир й чимало інших. Ми розповімо вам трохи більше про найчастіше згадуваних персонажів української міфології.

Про це повідомляє портал "Локальна історія"

1. Мавка

Мавка, ілюстрація: Олег Коваленко
Мавка, ілюстрація: Олег Коваленко

По суті, мавки в багатьох аспектах — майже повні відповідники русалкам. Водночас за низкою ознак вони наближені, а нерідко й майже тотожні іншим жіночим персонажам: майкам, лісним, бісицям, богиням, мамунам, лоскотницям. Як вірять у русалок та русалімів, так і мавка-нявка може мати чоловічий корелят — нявкуна. За походженням мавки близькі до потерчат, адже ними так само ставали померлі неохрещені діти.

На вигляд мавки, як і майки чи лісні, — це красиві зеленоволосі лісові дівчата. Ззаду вони не мають спини, так що видно нутрощі. Поширені уявлення, що мавки та лісні як красиві дівчата заманюють молодих вівчарів, так що ті "тратять цвіт", мізерніють, жовкнуть, одне слово — сохнуть від такого кохання.

2. Русалка

Русалка, фото: вікіпедія
Русалка, фото: вікіпедія

Популярні новини зараз

Колишня Козловського Раміна перед весіллям втерлася в компанію Леоніда Кравчука: "Хейтитимуть..."

Кароль в Казахстані проговорилася про почуття до Балана: "Наші серцеві струни"

Горбунов після зустрічі з Катериною Павленко з Go_A зібрався на Євробачення: "Голос є!"

Головне за ніч: Юля Зайка розповіла про інтим з Заливако, українка народила в лісі, Ротару "відбила" режисера у Пугачової, фатальний вибух газу

Показати ще

Русалками стають усі народжені чи померлі на Троєцькому тижні, дочасно померлі неохрещені діти, померлі до весілля засватані ("запиті") дівчата, дівчата чи й жінки, що померли "чесними", утопленики. Бачити русалок можуть діти, а також "достойні" — праведні, "щасливі".

Русалки рідко ходять поодинці. Як правило, вони групкою танцюють чи рвуть у житах волошки, бавляться на "стожку", при цьому сміються, навіть регочуть. Час з’яви русалок — переважно цілий Русальний тиждень, тобто тиждень від Трійці й до "Розирг".

3. Чугайстер

Чугайстер, ілюстрація Олени Кульчицької
Чугайстер, ілюстрація Олени Кульчицької

Це своєрідний лісовий бог (один із трьох або семи братів). По суті, лісовик, що постійно блукає хащами. Чугайстер нібито поїдає нявок. На свою жертву чекає у купі листя.

Чугайстер має людську подобу, поставний, широкоплечий, лише високий, як "смерека" і порослий густою сивою шерстю. Іноді зображають одягненого в біле вбрання.

4. Упир

Упир
Упир

Від початку ХVІІІ століття побутує уявлення про упирів як про відьмаків, які насилають моровицю чи посуху, зливи, п’ють людську кров, відбирають життєву силу. Особливо небезпечними упирі стають після смерті.

Як і відьми, упирі бувають "родимі" та "роблені". "Родимі" народжуються від батьків-упирів, беруться з людей, зачатих у велике свято, упирем народжується сьома чи дванадцята за ліком дитина в сім’ї. Роблений упир начебто міг постати з немовляти, помащеного кров’ю того чоловіка, котрий ліг спати без молитви. Вивчитися опирства можна було із так званої "Чорної магії"

Однією з основних ознак упиря, як і відьми, вважають хвіст. Також вірять, що упир має два серця (одне — від Бога, а друге — від "нечистого").

5. Годованець

Своєрідним симбіозом чорта й водночас домовика в Карпатах і на довколишніх теренах є так званий "дух-збагачувач", чи "домашній чорт". У народі його зазвичай називають годованець.

Про годованця, на відміну від домовика, не кажуть, що він має бути в кожного. Він міг з’явитися, якщо хату побудували на "нечистому місці" чи якщо купили хату, де його колись "вигодували".

Домашній чорт походить із душ померлих неохрещених дітей, яких таємно поховали на обійсті. Багато хто вважає, що годованця ніхто не бачить, крім господаря. Інші уявлення засвідчують здатність годованця до перетворень, мовляв, "він на все може обернутись".

Власник годованця міг стати найбагатшим у селі, бо той усе допомагав робити. Попри вигоду, господар домашнього чорта мав і суттєві невигоди. Його необхідно було постійно годувати й догоджати йому, якщо ж розсердити — господарка занепадає, а люди хворіють і вмирають.

Нагадаємо, що у сквері імені Кузьми Скрябіна, що поблизу обласної філармонії у Хмельницькому, з'явилася оригінальна локація-мурал на згадку про відомого співака.

Як повідомляв портал Знай.uа, львів'янам показали, як одягалися жінки у 50-их роках XX століття. На фото видно, як жінка одягнена в елегантне пальто зі стильним коміром.

Також Знай.uа писав, львів'ян впустили на галицьке весілля 50 років тому: "Часи важкі, зате почуття справжні"